Інтерв’ю з начальником котельні картонно-паперової фабрики «Папір-Мал»

Дата: 14 Квітня, 2021, Автор: , В рубриці: Новини компанії, Коментарі: Коментарі Вимкнено до Інтерв’ю з начальником котельні картонно-паперової фабрики «Папір-Мал»

Тетяна Анатоліївна КОВАЛЬ понад 40 років працює в папероробній промисловості. Вона — професіонал своєї справи, і, крім того, чарівна, мила, добра, життєрадісна і напрочуд жіночна співробітниця нашого товариства. Успішно обіймає відповідальну посаду, на якій, що там казати — далеко не кожен чоловік справиться. Має авторитет серед колег і відзнаки керівництва.

«Мріяла стати лікаркою, але продовжила сімейну династію паперовиків»

Коли люди чують, ким працюю — невимовно дивуються. Мовляв, начальник котельні, то ж суто чоловіча професія… Я лише посміхаюся у відповідь. Переконана — це моє покликання.

Доля, а, може, саме провидіння визначили мою стезю, і я щаслива, що так сталося. У дитинстві та юності мріяла стати лікаркою, навіть подала документи у Київський медінститут та добре склала іспити, але не пройшла за конкурсом, бо ж на одне місце було стільки абітурієнтів! І це, як не сумно тоді було, стало знаковою подією в моєму житті, завдяки якій потрапила на паперову фабрику, продовживши родинну династію паперовиків, початок якій заклала ще моя бабуся по батьковій лінії, а опісля багато років поспіль працювали у папероробній галузі і мої тато та мама… Звернулася у відділ кадрів, якраз було вільним місце лаборанта у ТЕЦ — котельному цеху, як ми, працівники, по-простому називали поміж собою цей виробничий підрозділ. Дещо згодом перейшла у науково-дослідну лабораторію — на той час на фабриці вироблялося понад 200 видів паперу, і кожен перед запуском у виробництво обов’язково проходив кількамісячне випробування. До того ж ми і самі розробляли нові види паперу. Було цікаво експериментувати, у деякій мірі почували себе винахідниками, бо ж кожен з нас вносив свою лепту у спільну справу. Паралельно з роботою, заочно навчалася в Ленінградському технікумі, де здобула спеціальність технолога целюлозно-паперової промисловості.

У 2004-му році випала добра нагода перевестися на «Папір-Мал». Це стало новою віхою у моєму житті. Паперова фабрика на той час переживала складні часи — все розпадалося, цехи розпродувалися, а «Папір-Мал» навпаки — розбудовувався. І це — надихало. Я поринула у атмосферу нового, молодого підприємства, на роботу «летіла», наче на крилах, з ентузіазмом втілюючи отриманий на паперовій фабриці досвід. Додатково перевертала гори літератури, брала консультації у колег, щоб на відмінно справлятися з черговими викликами. Зрозуміла — тут я на своєму місці, і подякувала долі, що не повела мене іншою стежкою.

Спершу я відповідала за хімводоочистку, але вже через короткий проміжок часу мені довірили керівництво котельнею. Пройшли роки, а я і зараз часто згадую історію мого призначення: як зненацька викликав у кабінет тодішній директор «Папір-Малу» Олександр Григорович Тимошенко і запропонував відповідальнішу посаду. Я розгубилася, вагалася, а він заспокоював, мовляв, спробуєш, якщо не складеться — за цей час підшукаємо когось іншого, а ти повернешся на попередню роботу. Але, як кажуть, немає нічого постійнішого, ніж тимчасове. Вдячна керівництву товариства, колегам, що повірили в мене і підтримували, допомагали, ділилися знаннями, здобутками і досвідом — насамперед А.В. Деняченку, В.В. Хоменку, О.П. Філоненку. Не побоюсь сказати, що дуже старалася і виправдала довіру.

Я співпрацювала з підрядниками, монтажниками: за моєї участі на «Папір-Малі» відбувалася установка трьох газових, а дещо пізніше — двох твердопаливних котлів, які працюють на альтернативних видах палива (щепі). Наразі газове котельне обладнання використовується тільки у разі крайньої необхідності. Наше підприємство одним із перших відмовилося від блакитного палива у зв’язку із початком російсько-української війни.

«У нашому колективі один за всіх, і всі за одного!»

Із пересічних малинчан мало-кому відомо, що котельня на «Папір-Малі» використовується не для обігріву цехів, а для технологічних потреб — щогодини котли виробляють 16-17 тонн пару, який необхідний для виготовлення паперу. Цей процес — безперервний. Не допускається, щоб котельне обладнання зупинилося бодай на 10 хвилин. Якщо воно виходить з ладу, власними силами усуваємо дрібні поломки, у складніших випадках негайно викликається ремонтна бригада. І немає різниці, сталося це вдень чи вночі — ремонт проводиться невідкладно. На час ліквідації аварійної ситуації запускається один із альтернативних газових котлів, які постійно готові до роботи.

Часто на екскурсіях по підприємству запитують: «Навіщо у котельні лаборант?». Справа в тому, що котельне обладнання чутливе до неякісної води, і щоб уникнути, приміром, корозії, її слід ретельно очищати, пропускаючи через фільтри, та пом’якшувати звичайною кухонною сіллю (NaCl). За якістю очистки води і слідкує лаборант — це основне його завдання.

Я задоволена своїм колективом (серед підлеглих 21 кочегар, лаборант і технік з хімпідготовки). У котельні немає плинності кадрів. Всі тримаються робочих місць — працівники відповідальні, фахові, дружні. Є такі, що працюють по 15-ть років, багатьох провели на заслужений відпочинок, а на їх робочі місця прийшли молодші співробітники. Усі переживають за виробництво, ніколи не підводять. У нас як у героїв популярного роману Олександра Дюма «Три мушкетери» — «Один за всіх, і всі за одного!».

Обожнюю рідне підприємство, яке за роки стало другою домівкою. Радію, що нами керує молода, прогресивна, високоосвічена, енергійна команда, яка має високий потенціал і не боїться нічого нового. Керівництво «Папір-Малу» береться за вирішення найскладніших питань та успішно долає труднощі. І головне — у спілкуванні з підлеглими не допускає ні краплі зверхності. З будь-якою проблемою можна звернутися як до технічного директора, так і безпосередньо до керівника товариства — вони ніколи не відмовляють у фаховій консультації, пораді тощо. Наші очільники, відчувається, душею переживають за працівників. Раніше у підприємства були нелегкі часи, але керівництво докладало максимальних зусиль, будь-якою ціною утримуючи його на плаву, не допускаючи зупинення цехів, і зараз під час коронавірусної пандемії, на відміну від багатьох інших заводів і фабрик — маємо замовлення і стабільність, а відтак добрі заробітні плати, повний соцпакет тощо. Задоволена, що нашій команді вдалося високо підняти імідж «Папір-Малу», про підприємство відгукуються з повагою, працювати тут — престижно.

Ми, працівники пенсійного віку, невдовзі підемо на заслужений відпочинок, на наші робочі місця прийде молодь, якій не доведеться по закордонах шукати кращих заробітків. До речі,  на «Папір-Малі» працюють мій менший син Андрій і невістка Катерина, продовжуючи сімейну династію паперовиків. Сподіваюся, потім тут працевлаштуються і онуки (маю їх 4-ро) та правнуки. Зараз маємо дбати про майбутнє наших нащадків, розбудовуючи «Папір-Мал».

«Переконана, нам все вдасться!»

Відношусь до когорти людей, яким не буває сумно: у вільний час читаю багато літератури різних жанрів, вишиваю, нещодавно спробувала писати картини —  поки що їх дві, але, вірю, це тільки початок. Люблю подорожувати, запам’яталися спільні поїздки колективом у Львів, Чернівці — такі заходи зближують, надихають.

У людях ціную чесність, щирість, відкритість. Свято оберігаю родинні цінності. Моє життєве кредо — «Ніколи не здаватися!».

На мою думку, такого принципу варто дотримуватися усім українцям, вірити у краще майбутнє. Ми — сильний народ, нащадки славних київських князів. Отож маємо міцно встати на ноги, щоб подолати всі негаразди, побудувати високорозвинену, по-справжньому вільну країну, з гідним рівнем життя, якою будемо пишатися. У нас мудра нація, у багатьох співвітчизників «золоті голови», здатні на великі звершення.

Я — оптимістка. Переконана, нам все вдасться!

Comments are closed.
Відправити резюме

×
Завантажити файл
У вас є резюме? Прикріпіть його до анкети

допустимі формати: doc, pdf, txt, zip, розмір не більш 10 Мб)

    ×
    Заповнити форму



      Досвід роботи
      Освіта
      ×