НЕ ЗУПИНЯЙТЕСЯ НА ДОСЯГНУТОМУ…

Дата: 24 Травня, 2021, Автор: , В рубриці: Новини компанії, Коментарі: Коментарі Вимкнено до НЕ ЗУПИНЯЙТЕСЯ НА ДОСЯГНУТОМУ…

«ПАПІР-МАЛ — перспективне підприємство, тому я працюю саме тут»

Перше знайомство з папероробною промисловістю відбулося в 1991 році. По закінченні середньої школи я влаштувався на Малинську паперову фабрику, де працював каландрувальником, потім — в рембригаді. Робота сподобалася, але я ще був у пошуку — випробовував сили на будівництві, в інших галузях. Згодом повернувся у колектив паперовиків — працював у різних цехах, здобуваючи досвід.
У 2000-му році працевлаштувався на ПАПІР-МАЛ, тому що зрозумів: у молодого підприємства — великі перспективи. І не помилився — найбільший прогрес спостерігається у останні 6-7 років.
Брав участь у монтажі машини для виготовлення санітарно-гігієнічних видів паперу, згодом — картоноробної машини. Починав із слюсаря-наладчика, потім працював на різних процесах із виготовлення паперу та картону, тому наразі досконало володію навичками з перемотки, накату, сушки і т.д. Старший машиніст є проміжною ланкою між працівниками картоноробної машини і механіком / технологом. В основні мої обов’язки входить контроль за режимами та якістю роботи технологічного обладнання, заміною «одягу», вчасне реагування на неполадки, роз’яснення робітникам правил техніки безпеки тощо. Велике значення для персоналу має часткова комп’ютеризація виробничих процесів, яка допомагає ретельно дотримуватися технології та отримувати якісний кінцевий продукт.

«Який солдат не хоче стати генералом»
На ПАПІР-МАЛІ я остаточно переконався: робота на папероробному підприємстві — моє покликання. Мені цікаво те, що роблю. Я живу виробництвом. Постійно працюю над удосконаленням навичок та поповненням отриманих знань. Наразі навчаюся на другому курсі КПІ (Київського політехнічного інституту), де здобуваю спеціальність інженера-технолога папероробної промисловості.
КПІ — виш, де не беруть хабарів, тут вимагають знання, і це — правильно. Інакше навіщо вчитися, якщо диплом буде тільки корочкою, і не відповідатиме отриманим знанням. У зв’язку з пандемією лекції — дистанційні. Викладачі, професора, дають великий обсяг матеріалу. Крім того, багато читаю додаткової літератури з хімії. В школі мені більше давалася математика, зараз полюбив хімію — вивчаю рослинні полімери, саме те, що згодиться в роботі. Я хочу максимально розібратися у технологічних особливостях виготовлення паперу, щоб потім застосувати отримані знання задля розвитку, удосконалення рідного підприємства.
Як кажуть, який солдат не хоче бути генералом — надалі планую працювати за здобутою в інституті спеціальністю та підніматися вище кар’єрними сходинками. Вважаю, маю потенціал і не збираюся зупинятися на досягнутому.
Я пишаюся рідним підприємством. ПАПІР-МАЛ постійно модернізується (наразі запускається ще одна, сучасніша, картоноробна машина), покращується якість та розширюється асортимент продукції. Випускаємо картон, щільністю від 65-80 до 300 грамів, який використовується як основа під гофрокартон, для виготовлення різних пакувальних коробок. До того ж технологія дозволяє фарбувати один бік картону у інший колір.

«На заміну ветеранам приходить здібна молодь»
Коли я прийшов на «ПАПІР-МАЛ», був наймолодшим працівником на папероробних машинах, наразі — найстарший. Мені — 47. Тепер навчаю молодь, яка працевлаштовується на виробництво.
Виготовляти папір і картон непросто, потрібно постійно підвищувати кваліфікацію. За день чи тиждень не станешь «профі». На паперовій фабриці, на окремих процесах з виготовлення конденсаторного паперу, ставали професіоналами через десять років. На картоні, звісно, дещо простіше, але теж потрібно докласти зусиль, і не один рік покоптіти над засвоєнням кожного етапу виробництва. Намагаюсь це донести до новачків.
У нас немає плинності кадрів, всі тримаються свого місця. На заміну вететанам ПАПІР-МАЛУ приходять здібні хлопці. Радує, що вони хочуть працювати, а не бити байдики в цеху. Підбираємо нові кадри і з тих робітників, які працюють на менш кваліфікованій роботі — розмолі, пресі тощо.

На мою думку, перш за все, потрібно робити те, що лежить до душі, отримувати задоволення від своєї праці, тоді і життя набуває особливого сенсу.
Користуючись нагодою, хочу подякувати своїм наставникам з ПАПІР-МАЛУ: технологу картоноробного виробництва Ніні Леонідівні Лось (на жаль, її вже немає серед нас) та старшому машиністу ПАПІР-МАЛУ Анатолію Борисовичу Лебедєву.

 «У житті головне — сім’я»
У вільний час займаюся спортом. Раніше захоплювався вільною боротьбою — маю багато медалей, відзнак — школярем об’їздив всю Україну, Білорусь. Цей вид спорту навчив виваженості, розміркованості, плануванню. Моїми кумирами, до речі, були українські борці вільного стилю брати Анатолій і Сергій Бєлоглазови. У Малині в молоді роки брав участь у поєдинках з Ігорем Малинським, який пізніше тренував нашого земляка, срібного призера олімпійських ігор Валерія Андрійцева.
Зараз — граю в футбол, входжу до складу команди ПАПІР-МАЛА. Я найстарший ігрок, але не підводжу молодших футболістів. Нещодавно їздили на товариський турнір з міні-футболу на Брусилівщину. Перше місце вибороли кияни, ми посіли — третє, що для молодої команди добрий результат. Зараз готуємося до районного турніру з великого футболу.
Намагаюся не обділяти увагою сім’ю, оскільки найголовніше в житті — близькі і рідні. Часто з дружиною і дітьми ходимо в парк, їздимо сім’єю на пікніки та у села до бабусь. Люблю читати художню літератуту, рибалити, збирати гриби, але не завжди на це вистачає часу.
Своїм колегам бажаю сімейного затишку і успіхів на виробництві. Не зупиняйтеся на досягнутому — важливо постійно вчитися, вдосконалюватися, ставити високі цілі і реалізовувати задумане. Якщо людина не розвивається, а задовольняється здобутим — з часом деградує. А цього допускати не можна.

Comments are closed.
Відправити резюме

×
Завантажити файл
У вас є резюме? Прикріпіть його до анкети

допустимі формати: doc, pdf, txt, zip, розмір не більш 10 Мб)

    ×
    Заповнити форму



      Досвід роботи
      Освіта
      ×