Папір

On Грудень 13, 2018, Posted by , In Без рубрики, With Коментарі Вимкнено до Папір

Якщо врахувати, що світове виробництво газетного паперу сьогодні становить близько 20 мільйонів тон щорічно, а надруковані на ньому часописи проникають у найвіддаленіші куточки нашої планети, то стане зрозумілим, який потік інформації завдяки паперові одержує людство, не кажучи вже про величезні тиражі книг, журналів, проспектів, лозунгів і тощо.

Папір із найдавніших рукописів

Кількість вироблюваного паперу була мірилом культури кожного народу на всіх етапах цивілізації. Звідси маємо подбати, щоб численні пам’ятки історії паперової промисловости України були збережені для прийдешніх поколінь.

Найдавніші з українських паперових рукописів, що дійшли до нас, датуються ХІІІ століттям і містяться за кордоном. Щоправда, ми не знаємо, на якому письмовому матеріалі були написані фоліанти давніх українських книгозбірень.

Першу відому на Україні бібліотеку заснував при Софії Київській 1037 року великий князь Ярослав Мудрий. Пізніше в Києві виникають інші бібліотеки.

Найвідоміша серед них бібліотека Печерського монастиря. У зв’язку з тим, що ці книгозбірні не дійшли до нас, важко судити, яку частину письмового матеріалу становив папір.

Сумна доля спіткала також галицькі архіви та бібліотеки. Їх по-варварському знищили татаро-монгольські орди та інші завойовники. В 30-х роках ХІІІ ст. угорці пограбували Галич. А 1349 р. у час нападу на Львів польського короля Казиміра ІІІ були пограбовані та знищені княжі архіви. Тому в українських архівах збереглися лише найстаріші документи, написані на папері з XIV ст.

Виробництво паперу

Виробництво власного паперу на Україні почалося в ХІІІ ст. у Галичі, однак документальні матеріали про українські паперові промисли дійшли до нас лише з початку XVI ст. 200 папірень, існували на території України починаючи з XVI до початку ХХ ст. Така велика кількість папірень, що існували в минулому на Україні, є свідченням високої культури тогочасного населення, яке проживало на наших землях. Досить навести такий факт: перші українські друкарні вживали для друкування книг переважно вітчизняний папір. Велика кількість його у вигляді стародруків та рукописів зберігається в архівах і бібліотеках. З водяних знаків, нанесених на цей папір, дізнаємося, в якій папірні, тобто, в якій місцевості та коли він був виготовлений. Усі ці водяні знаки (філіграні) є цінними пам’ятниками історії паперової промисловости України.

Незважаючи на численні війни та спустошення, які завдали непоправної шкоди паперовим промислам, незважаючи на повну модернізацію та перебудову паперових фабрик за роки радянської влади, до нас дійшли дуже цінні пам’ятки паперових промислів минулих сторіч. Зокрема, багато пам’яток залишилось на терені Тернопільської, Хмельницької, Івано-Франківської, Житомирської та Вінницької областей.

На цій фабриці є унікальні, єдині на Україні діючі жорна-бігуни, на яких розмелювалася деревина для виготовлення паперової маси. Слід зауважити, що ще донедавна на фабриці були й другі такі ж жорна. Та їх, на жаль, демонтували й викинули у двір. Тому від них не залишилося й сліду.

Сьогодні в Європі існує вже сім музеїв паперу, створених на базі старих середньовічних папірень.

Макети ролів, сіток, а також діюче обладнання можна виготовити на основі численних описів, які збереглися серед архівних документів.

Все ж таки, папір один з найцікавіших винаходів людства.

Дивуйте та дивуйтесь!

Всі фото взяті з мережі Інтернет, права на них належать авторам.

Comments are closed.