Вітальні листівки

On Липень 26, 2018, Posted by , In Зручно користувачу,Новини компанії,Тема тижня, With Коментарі Вимкнено до Вітальні листівки

У всіх на слуху слово ЛИСТІВКА. Майже кожен дарував вітальну листівку. А як давно цей метод вираження найкращих побажань та вітання був винайдений? Що було зображено на перших листівках? Нумо дізнаймось. Читайте далі.

Листівка, або, якщо говорити повністю, відкритий лист, або, як її іноді називали в кінці XIX – початку XX століття, «артистична картка», маючи на увазі наявність на листівці будь-якого зображення, того, що створювалося художниками, не має однієї, точно певної дати народження. Процес цей мав чимало ліній та напрямків розвитку, та й часу пройшло більш ніж достатньо, перш ніж листівка прийняла більш-менш звичний на сьогодні вигляд.

Втім, колекціонери досі сперечаються, коли і де з’явилася перша листівка. У Франції, Англії, Шотландії, Китаї?  У 17, 18, 19 столітті або ще раніше?

Одна з найпопулярніших версій історії виникнення листівки належить французам. Згідно їхньої думки, листівка виникла під час франко-прусської війни. У солдатів, що брали участь в бойових діях,  часто закінчувався газетний папір та конверти, тому для того, щоб передати звісточку рідним, вони використовували вирізані з картону прямокутники. На війні було мало розваг, тому багато солдатів, для того, щоб відволіктися від важких військових буднів та невеселих думок, розмальовували свої картонні прямокутники. Один з таких розмальованих картонних прообразів попався на очі книгопродавцю Леону Бенардо з Бретані. Можливо, що саме так почалася історія створення листівки.

Втім, у англійців є свій, оригінальний погляд на історію листівки – вони вважають, що першу листівку зробив сер Генрі Коул. Можна вважати, що історія листівки в Британії почалася саме з неї, присвяченій різдву. На ній була зображена щаслива сім’я, яка сидить за святково накритим столом, а картинку доповнював підпис: «Веселого Різдва і щасливого Нового року!»

Однак у китайців є своя версія історії виникнення листівки. Згідно якої, листівки еволюціонували з візитних карток, культура яких була дуже поширена в Стародавньому Китаї. Згідно з китайським етикетом того часу, якщо відвідувач не зміг застати ту людину, яку він хотів привітати, він повинен був залишити на порозі його будинку свою візитну картку з написаними на ній побажаннями до свята.

Незважаючи на те, що не зрозуміло, де саме почалася історія листівки, подальший її розвиток виглядає куди менш туманним. Так, на самому початку XIX століття у Франції з’явилася ілюстрований поштовий папір. Приблизно в той же час стало прийнято відправляти листівки і в Англії.

Історія розвитку листівки продовжилася в Німеччині. На німецькій поштовій конференції, що проходила в листопаді 1865 року прусський поштовий радник Генріх фон Стефан запропонував випускати відкритий «поштовий листок», де одна сторона призначена для адреси, а інша – для тексту. Однак ця пропозиція була відкинута. Два роки по тому з’явилося ще кілька подібних проектів. Причина такого високого інтересу до таких відкритих поштових карток  (до речі, саме звідси походить коріння слова «открытка») в Німеччині,  була проста та мала практичний формат – справа в тому, що пересилання цих карток, як друковані твори, оплачувалася не по дорогому поштовому тарифу, а за нижчою ціною, оскільки вони не були листом. Втім, така ініціатива по цілком зрозумілих причинам довго не знаходила порозуміння з боку поштових працівників – втрачати прибуток поштовики не хотіли.

Однак у січні 1869 в історії розвитку поштової листівки відбулася важлива подія – австро-угорський уряд прийняв пропозицію професора економіки Віденської Військової Академії Еммануїла Германа про створення «кореспондентської картки» – дуже схожою на сучасні листівки, – яку слід було посилати без конверта. Уже в 1871 році до ініціативи Австро-Угорщини приєдналися поштові відомства Англії, Швейцарії, Люксембургу, Бельгії, Данії та Голландії. Через рік до цього списку додалися Швеція, Норвегія, Цейлон, а в 1873 – Франція, Іспанія, Румунії, Сербії та Чилі.

З 1874 року став «точкою відліку» історії листівки (саме в цьому році вона отримала офіційне визнання на Всесвітньому поштовому конгресі в Берні), пройшло майже півтора століття, і за цей час листівка пережила чимало змін. Вона кілька разів змінювала свій вигляд, при цьому завжди відображаючи звичаї і погляди поколінь.

Спочатку було встановлено єдиний міжнародний розмір листівки – 90 * 140 мм. У 1925 році ввели новий стандарт – 105 * 148 мм. Зараз використовується як цей, так і інші формати. Найменші листівки можуть досягати розмірів 40 * 60 мм, а найбільші – формату А2. Найбільш популярним розміром став формат «євро» (110 * 220 мм).

Також за ці роки змінився і матеріал, з якого вони виготовляються. Зараз це не тільки картон. Все частіше стали використовуватися дизайнерські матеріали: тонований і витиснений папір, калька, фольга. Але на цьому «чаклунство» над листівкою не закінчується. Особливе диво надає лакування, тиснення, бронзування та інші способи «прикрашення».

Відродження листівки почалося в 90-і роки. Саме тоді стали з’являтися видавництва, що спеціалізуються на їх виробництві. Зараз ми поступово переходимо від «машинних» до листівок, зробленими вручну. Нand-made з застосуванням декоративних та натуральних матеріалів: тканини, шкіри, сухоцвітів, мінералів – цінується більше. У цих листівок є душа.

Нині, листівки дещо видозмінені. Листівки, що вирізняються оригінальністю.

Тож, якщо маєте друзів, яким давно не писали навіть в соц. мережах – здивуйте їх небайдужістю та оригінальністю 😉

Всі фото взято з мережі Інтернет. Всі права на них належать авторам.

Comments are closed.