Валентинки «від» і «до»

On Лютий 8, 2018, Posted by , In Зручно користувачу,Новини компанії,Привітання та оголошення, With Коментарі Вимкнено до Валентинки «від» і «до»

День Святого Валентина чи День усіх закоханих, найромантичніше свято, що відмічають у більшості країнах світу. Саме 14 лютого, протягом півтори тисячі років.

Поступово День Святого Валентина із католицького свята трансформувалося в світське. Цей день святкують із задоволенням, хоча він і не відображається в календарі серед офіційних свят. Дещо про свято та як воно пов’язано з паперовою промисловістю – у нашій статті.

Історія свята

День Святого Валентина існує більше XV століть, але по язичницьким традиціям свята «Кохання» користувалися популярністю ще в античні часи.

Святий Валентин

Існує безліч легенд, пов’язаних з ім’ям Святого Валентина. Найбільш красива і романтична з них – це історія про християнського проповідника, який в 269 році вінчав легіонерів римської імперії з їх коханими, не дивлячись на заборону імператора Клавдія II.

Для збереження військового духу імператором був виданий указ, що забороняє легіонерам одруження. Вважалося, що одружений думає про те, як прогодувати сім’ю, а не про благо імперії і військовій доблесті.

Святий Валентин співчував закоханим і намагався всіляко їм допомогти – мирив посварених коханих, складав для них листи з зізнаннями в коханні, дарував квіти молодому подружжю і таємно вінчав солдатів.

Клавдій II, дізнавшись про це, велів кинути священика до в’язниці, а незабаром підписав указ про його страту. Ореолом романтики оповиті і останні дні життя Святого Валентина.

Згідно із легендою, в нього закохалася сліпа дочка тюремника, але Валентин, як священик, що дав обітницю безшлюбності, не міг відповісти на її почуття. Однак в ніч перед стратою 13 лютого написав їй зворушливий лист, де розповів про свою любов. А дівчина, прочитавши послання вже після страти священика, прозріла.

Передбачається, що саме звідти бере початок традиція писати в День Святого Валентина любовні записки – “валентинки”.

Валентинка

Найпершою вітальною листівкою-валентинкою в світі вважається записка, яку відправив Карл, герцог Орлеанський своїй дружині з лондонського Тауера, де перебував в ув’язненні в 1415 році. Валентинки користувалися великою популярністю в XVIII столітті, особливо в Англії. Ними обмінювалися в якості подарунків. Закохані робили листівки з різнокольорового паперу і підписували барвистими чорнилом. До початку XX століття з поліпшенням технології друку рукописні листівки замінили друкованими.

Перші листівки-валентинки були відправлені в 18 столітті. Спочатку це були ручні роботи, тому що готові картки ще не були доступні. Закоханим доводилося прикрашати папір романтичними символами, квітами та любовними вузлами, де часто були головоломки та рядки поезії.

Для тих, в кого почуття переповнювали, могли купити томи, в яких можна було знайти відповідні слова та образи, щоб закохати у себе. Потім, ці картки таємно підкладали під двері або прив’язувалися до дверцят.

Мабуть, найстаріший приклад, що зберігся, ще з 1797 року. Листівка, що була у замковому музеї  Йорка, була відправлена ​​однією Catherine Mossday для Mr Brown з Лондона. Прикрашена квітами та образами Амура, з віршами, надрукованими біля країв:

Оскільки в цей щасливий день

Природа сповнена любові й гри

Все ж безневинний мій малюнок

Кричить про почуття мої

Вікторіанські валентинки

Індустріалізація Британії на початку 19 ст. принесла їй швидкі досягнення у галузі друку та технологій виготовлення. Стало простіше масово випускати картки-валентинки, які незабаром стали надзвичайно популярними. За оцінками, до середини 1820-х років в Лондоні було поширено близько 200 000 валентинок.

Все більше і більше посилювалась популярність карток-валентинок, про що свідчать збільшення цитованих карток,  у двічі, у 1840-ві роки, та протягом наступних двох десятиліть і ще в двічі.

Багато вікторіанських карток збереглись, колекція понад 1700 карток, яку можна побачити в Лондонському музеї.

Це архів канцтоварів Джонатана Кінга, який керував картковим підприємством в Лондоні. Ця колекція, яка була оцифрована, демонструє величезний асортимент дизайнів, віршів та почуттів, які популярні серед закоханих у вікторіанській Британії. Картки, як правило, мають складні паперові мережива, тиснення та інші складні конструкції. Чим дорожча картка, тим  cкладніший її дизайн. Це означало, скільки ваш коханий витратив на картку! Типовими зображеннями були квіти, любовні вузли та Амур. Незважаючи на те, що серця іноді використовувались, у вікторіанських картах не було повноцінних червоних сердець, які настільки характерні для карток Валентинок сьогодні.

 

Перші промислові валентинки

У середині 19-го століття картки-валентинки подорожували по Атлантиці. Карти швидко завоювали популярність в Америці, де вони спочатку рекламувалися як британські. У 1913 році картки Hallmark Cards випустили свою першу картку-валентинку, що є ключовим розвитком реклами дня Святого Валентина.

Валентинки з тематикою гри в гольф, 1911 рік. Ліва карта була для американського ринку, правильна картка для британського ринку. Більш інтимний характер картки зліва вважався невідповідним у той час у Великобританії

Валентинки з початку нульових років

 

Справжній “бум” валентинок в Україні відбувся на початку 21 століття. День святого Валентина став одним з неофіційних свят, що дуже сподобався школярам та студентам. Валентинки мали вигляд червоних сердечок з різними мотивами й віршем всередині. Ці листівки можна було відправити анонімно через спеціальну скриньку для валентинок у класі чи у холі навчального закладу.

Сучасні варіації валентинок

Сучасні валентинки мають різноманітні форми і види – вони можуть бути багатошаровими, інтерактивними, складатись з багатьох матеріалів або просто містити каліграфічний надпис.

 

Проте головна ціль валентинок від дня створення і до сьогодні не змінилась – цей невеличкий шматочок паперу з посланням, що виражає самі теплі почуття та емоції.

Даруйте кохання тим, кого любите!

З повагою, Папір-Мал.

Всі фото взято з мережі Інтернет і права на них належать авторам.

 

 

 

Comments are closed.