Історія фабрики “Папір-Мал”

Home  /  Історія фабрики “Папір-Мал”

Малинська паперова фабрика була заснована у 1871 році. Про це свідчить відомість Малинської письмово-паперової фабрики за 1885 рік.

27 червня 1873 року затверджено Статут Товариства Малинської паперової фабрики.

У ті роки фабрика мала три парові машини, чотири парові котли, шість промислових роли та чотири саморізки паперу.

Асортимент продукції, що виробляла фабрика, складали: цигарковий папір, мундштучний папір, обгортковий та письмовий папери. На той час фабрика виготовляла близько 15 тис. пудів різноманітного паперу.

Папір малинської фабрики завжди був конкурентоспроможним та користувався значним попитом на ринку. Про це свідчать нагороди, отримані на різноманітних виставках. У 1872 році продукція Товариства Малинської письмово-паперової фабрики отримала диплом та грошову премію на Всесвітній торгово-промисловій виставці. 1906 рік – відзнака на Міжнародній виставці в Брюсселі. 1906 рік – Всеросійська виставка у Ростові-на-Дону. 1911 рік – Всеросійська виставка у Єдинцях.

На той час існував брак сировини, який змушував фабрики до пошуку нових альтернативних видів сировини. У січні 1869 року було отримано привілей на “спосіб виробництва паперової маси з осоки”.

Деструктивний вплив громадянської війни призвів до фактичного припинення роботи фабрики у 1918 році. Обладнання було частково демонтовано і вивезено, а частково розкрадено. У 1919 році сталася пожежа, яка знищила усі фабричні приміщення – котельню, рольне, паперовий цех, промивне, варильне відділення, машини та агрегати. В результаті було прийнято рішення про закриття підприємства. Але на захист стали робітники фабрики. Було організовано бригади, які займалися відбудовою певного сектору фабрики. Лише в середині 20-х років Малинська паперова фабрика більш як на 70% досягла рівня 1913 року.

В 20-х роках в Радянському Союзі швидко почала розвиватись електро- та радіопромисловість. Ця галузь потребувала нового виду паперу – конденсатного. Результатом багатьох експерементів, які проводилися робітниками фабрики, став вихід Малинської паперової фабрики на рівень єдиного на той час постачальника конденсатного паперу в країні.

В середині 30-х років на підприємстві розпочала роботу школа передових методів роботи та школа фабрично-заводського обладнання.

Кожен рік роботи фабрики відзначався досягненням все кращих і кращих результатів. Основними досягненнями тих часі були: збільшення швидкості руху полотна на паперовій машині з 22 до 30 м/хв., збільшення швидкості паперової машини до 105 м/хв., скорочення часу розмелу маси з 10,5 до 7 годин, скорочення тривалості розмелювання льоноконоплевих обрізків з 42 до 22 годин, зменшення часу розмелу целюлози з 52 до 25 годин. Такими успіхами зацікавились науковці Українського філіалу Центрального науково-дослідного інституту целюлозно-паперової промисловості. Ряд вдалих експерементів дозволив експлуатувати лише два котли, а інші використовувати лише за необхідності.

Керівництво фабрики значну увагу приділяли розвитку соціально-культурної сфери. Так на початку 20-х років було організовано спортивний клуб з секціями гімнастики та атлетики, створено футбольну команду, побудовано стадіон, а згодом створено спортивне товариство “Папірник”.

Напередодні Великої Вітчизняної війни випуск паперу був доведений до 1879 тонн, а чисельність трудового колективу становила 723 чоловіка.

Під час окупації в м. Малині фактично припинили роботу всі промислові підприємства. Частина фабрики була зруйнована, не вистачало робочої сили, сировини, обладнання, енергії. Лише наприкінці 1944 року фабрика почала давати продукцію.

1947 рік відзначився добудовою теплоелектростанції. З її запуском фабрика отримала повноцінне забезпечення електроенергією, налагодилась ритмічна робота і випуск високоякісного паперу.

1949 рік – фабрика вперше освоїла випуск конденсатного 10-мікронного паперу та випуск надтонкого паперу.

1953 рік – фабрика почала виробляти основу копіювального паперу.

У 50-х роках були здійснені реконструкція та модернізація паперових машин та інших механізмів дало змогу здійснити перехід до виробництва більш тонкого паперу. У цей же час малинський папір почав широко експортуватися до Китаю, Румунії, Німецької Демократичної Республіки, Монголії, Болгарії.

У 1970 році Малинська паперова фабрика виробляла 100% конденсатного паперу в Україні та 35% у загальносоюзному обсязі.

1974 рік – вводиться в дію цех по виробництву теплочутливого паперу.

Малинська папервова фабрика завжди мала широкі міжнародні зв′язки. У 1960 році ознайомитися з технологією виробництва конденсатного паперу приїжджав співробітник науково-дослідного інституту паперу Міністерства легкої промисловості Китайської Народної Республіки. Також фабрика підтримувала науково-технічні зв′язки з фабрикою В. Ванчури в м. Врані-на-Влтаві, об′єднанням “Тесла” в Чехії, комбінатом тонких паперів в м. Бєлово в Болгарії, паперовою фабрикою в м. Бад-Мускау, народним об′єднанням електронної промисловості “Гера” і електро-технічної промисловості “Ізоконд” колишньої НДР.

У цей же час фабрика стала головним експортером конденсатного паперу до Болгарії, Угорщини, Чехословаччини, НДР, Румунії, Польщі.