Час на папері

On Вересень 6, 2018, Posted by , In Зручно користувачу,Тема тижня, With Коментарі Вимкнено до Час на папері

Календар – цікаве слово, можна сказати ритмічна пам’ятка людства метою якої — бути надійними хранителями пам’яті про те, що лежало в першооснові кожної з культур. 

В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря:
Січень – час вирубки лісу.
Лютий – люті морози.
Березень- тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік; палили березу на вугілля.
Квітень – початок цвітіння берези.
Травень – зеленіє трава.
Червень – червоніють вишні.
Липень – початок цвітіння липи.
Серпень – від слова «серп», що вказує на час жнив.
Вересень – цвітіння вересу.
Жовтень – жовтіють листя.
Листопад – опадає листя з дерев.
Грудень – від слова «груда» — мерзла колія на дорозі.

Поява звичного для нас календаря

В ХI столітті на Русі з’являються перші рукописні календарі. Їх було не так багато і по суті, вони звичайно ще далекі від сучасних, але, тим не менш, це дуже значущий період в історії календаря. Саме в цей період календар стає по-справжньому графічним виробом. Першим з рукописних календарів вважається «Остромирове Євангеліє» 1056 року.

Перше друковане видання календарного типу – «Мала подорожня книжечка» білоруського першодрукаря Франциска Скорини. Він був надрукований в місті Вільно (нині Вільнюс) кирилицею старослов’янською мовою. Дата видання не пізніше 1522 року. Хронологічні таблиці-пасхалії були розраховані на 20 років (1 523 – 1543).

На сьогодні календар є одним з найбільш затребуваних видів поліграфічної продукції. Сучасні технології дозволяють друкувати календарі будь-яких розмірів, кольорів і форматів за прийнятними цінами.

Цікаві факти про календар

⦁ Перший у світі календар виник в стародавньому Єгипті. Причиною його появи були розливи Нілу, що відбувалися через один і той же проміжок часу, приблизно рівний року. Повені нищили урожай, тож для успішного ведення господарства необхідно було передбачати розливи річки з прийнятною точністю. Єгипетський рік, як і наш, дорівнював 365 дням, але високосного року у них не було. Початком нового року єгиптяни вважали 19 липня нашого календаря – день, коли при сході сонця на східному горизонті з’являється яскрава зоря Сиріус.
⦁ Створення календаря було складною справою для кожного з народів. Більшість намагалися пов’язати його сітку з рухом небесних тіл, але оскільки місячний і сонячний цикли не збігаються, виникали проблеми. Для усунення плутанини главам держав доводилося проводити календарні реформи. Так були змушені поступити римський імператор Гай Юлій Цезар, його племінник імператор Август, римський папа Григорій XIII. Щоразу літочислення починалося по-новому, через те, що колишній цикл зрушувався.
⦁ Стародавні римляни вважали початком року перший весняний молодий місяць. Весь рік вони ділили на десять місяців, або 304 дні. Назви мали лише перші чотири місяці: березень, травень, червень — від імен богів, а квітень — від латинського слова «розкривати». Решта носили числові позначення. Дні, що залишилися до весни, римляни не ділили на місяці й всю зиму жили «поза часом» до початку наступного року.
⦁ У мусульманських країнах діє місячний календар, який абсолютно не збігається з тим, до якого звикли жителі християнських держав. Більш того, сама ступінь відмінностей цих календарів коливається залежно від поточного року і навіть місяця. Розрахунок відповідності між ними надзвичайно складний. Але ця проблема вирішується досить легко: сьогодні в будь-який персональний комп’ютер спочатку закладають програму відповідності календарів. Таким чином, користувачі можуть легко переходити з одного календаря на інший.

Історія розвитку календаря як певної системи рахунку тривалих проміжків часу з підрозділами їх на окремі більш короткі періоди (роки, місяці, тижні, дні) почалася, за великим рахунком, одночасно з історією розвитку всього людства. Відомо, що навіть найдавніші цивілізації, такі як Майя, Інки, Ацтеки (що вже казати про таких могутніх цивілізаціях, як Стародавній Єгипет і Древній Рим) не з чуток знали, що таке календар.

Як не дивно, переклад слова «календар» ніяк не співвідноситься з його сучасним значенням. У перекладі з латинської мови calendarium означає «боргова книга».

Насправді, за всю історію свого існування значення слова «календар» змінювалося не раз. Але кожне нове значення, звичайно ж, так чи інакше, співвідносилося з поняттям часу і проблемою його вимірювання. Цікаво, що перший у світі календар з’явився вже приблизно в трьохтисячному році до нашої ери, у Європі, в відомому містечку Stonehenge (Стоунхендж), яке саме по собі є свого роду календарем. Але в ті часи, звичайно ж, проблема часу не була такою актуальною, як в сучасному світі. Календар тоді був, скоріше, методом пізнання навколишньої дійсності, спробою осмислити і зрозуміти закономірності земного буття.

Нині, сучасне життя диктує та встановлює всюди свої ритми. Сучасна людина планує своє життя мало не на кілька місяців вперед, життя без календаря чи є неможливе…

Машину часу має кожний: минуле – спогади, майбутнє – мрії, але час зупиняється коли ми живемо миттю та насолоджуємось нею.

Всі фото взято з мережі Інтернет, права на них належать авторам фото.

Comments are closed.